До ________ районного суду ______ області

адреса:__________________

Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:________________________, тел.:___________________

Відповідач: Особа_2, проживає за адресою:________________________,

Треті особи: КП «__________ міжміське бюро технічної інвентаризації», адреса:____________________,

Позовна заява

про  визнання нерухомого майна та земельної  ділянки  особистою приватною  власністю

На підставі рішення виконавчого комітету ________ сільської ради  № 20 від 29.05.2002 р. мені 07.04.2004 р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у відповідності з яким мені належить на праві власності  житловий будинок № 6 по вул. _______ в с. _______ _________ району ________ області. Право власності на будинок зареєстровано 07.04.2004 р. про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3283747. Будівництво зазначеного будинку здійснювалось мною за власні заощадження протягом 1991 – 1992 років  згідно з рішенням райвиконкому №177 від 14.08.1991 р. Я являюся індивідуальним забудовником та мені видано будівельний паспорт на забудову в с. _________, по вул. _________ № _____, яка згодом  перейменована на вул. _______. Водночас у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та у технічному паспорті зазначено, що будинок  побудований у 1991 році. На початку 1990 року я з відповідачем Особою_2 стали проживати у фактичних шлюбних відносинах, а 28 вересня 2000 року у республіці Німеччина зареєстрували шлюб. З початку 2010 р. ми розірвали подружні стосунки, взаємних шлюбних прав та обов’язків не маємо, сімейних відносин не підтримуємо зовсім. В зв’язку з цим я звернулася в республіці  Німеччина до суду з позовною заявою до відповідача  про розірвання шлюбу, на що останній заявив, що житловий будинок №__ по вул. ___________ в с. ________, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею0,1159 га по вул. ________ №__ в с._______ та земельна ділянка  для ведення особистого селянського господарства площею0,0902 га, яка розташована в с. _________, урочище «_______» належать нам на праві спільної сумісної власності, так як набуті за час перебування нами в шлюбі. Правовстановлюючі документи на будинок та земельні ділянки видані за час шлюбу. Однак відповідач не може бути учасником спільної сумісної власності на зазначене майно, оскільки майно набуте мною до укладення шлюбу, а відповідач  грошової та трудової участі у будівництві жилого будинку не брав. Маючи власні заощадження, я у 1991 році розпочала будівництво будинку за власний кошт та вкладала в будівництво  власну працю. Рішенням ________ сільської ради від 15 червня 2007 року саме мені передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею0,1159 га по вул. _______ № __ в с. ________, на підставі якого 21.09.2007 р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 025637. Іншим рішенням __________ сільської ради також від 15 червня 2007 року мені передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею0,0902 га, яка розташована в с. _________, урочище «_________» __________ району на підставі якого  21.09.2007 р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 025649. За використання земельних ділянок особисто мною сплачувався земельний податок, про що свідчать відповідні квитанції на прийом податкових платежів.

Накладними № 31 від 02.10.1991 року,  квитанції до приходного касового ордеру від 16.10.1991 року, товарно-транспортної накладної № 915 від 21.04.1991 року, товарного чеку від 13.03.1991 року,  товарного чеку від 17.04.1992 року, пропуску № 457 від 09.10.1992 року, накладної на відпуск матеріалів  № 541/936 від 02.07.1992 року, меморіального ордеру  № 4 від 30.03.1992 року, меморіального ордеру № 2 від 30.03.1992 року,  платіжного  доручення № 31 від 30.03.1992 року, накладної №  389 від 03.08.1992 року,  накладної на відпуск  матеріалів  № 1487 від 29.04.1992 року, товарного чеку від 27.07.1992 року, товарного чеку  від 29.01.1992 року, товарного чеку від 31.10.1991 року,  товарного чеку від  16.03.1992 року,  підтверджується  факт вкладання мною власних коштів та праці в будівництво, так як  всі вищевказані документи видані на моє ім’я.

Квитанцією до прибуткового  касового ордеру № 775 від 27.07.1993 року підтверджується факт сплати мною коштів за електроенергію.

Крім того я є страхувальником будівлі та домашнього майна, що в них знаходиться, про що свідчать  страхові поліси Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» серії КБ № 1064911 від 23.08.2005 року, серії КБ № 1086473 від 16.07.2002 року.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України  власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 24 Кодексу про шлюб та сім’ю України, що діяла на момент будівництва будинку та укладення між сторонами шлюбу, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. 

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Особа_2 не є учасником спільної сумісної власності на зазначене вище майно, оскільки майно набуте мною до укладення шлюбу, а відповідачем на спростування позовних вимог не може бути надано доказів, що  він брав грошову чи трудову участь у будівництві жилого будинку.

У відповідності до п. 18-2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 р. із змінами та доповненнями, земельна ділянка, що одержана громадянином в період шлюбу у приватну власність шляхом приватизації відноситься до його особистої приватної власності, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям в шлюбі, а про одержану громадянином  частку із земельного фонду відповідного органу місцевого самоврядування.

За використання земельних ділянок мною сплачувався земельний податок, про що свідчать квитанції на прийом податкових платежів серії ВЧ № 255652 від 29.12.1992 року, серії ВМ № 110962 віл 19.01.1997 року, серії  ВМ № 091189 від  03.01.1997 року, серії ХА № 820012 від 09.03.1998 року, серії АР № 248341 від 10.11.2000 року,  серії ВК № 1488577 від 19.07.2002 року,  серії ЕР № 2233706 від  04.01.2005 року, серії МН № 216075 від 17.08.2007 року,  серії ЕР № 223934 та серії  СС № 619505.

Ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом. 

Вимоги ч.2 ст.  373 ЦК України передбачають,  що право власності на землю  (земельну  ділянку)  набувається  і здійснюється відповідно до закону.

На підставі вищезазначеного та у відповідності із ст.ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328, 373 ЦК України, ст. 24 Кодексу про шлюб та сім’ю України, ст.ст. 120, 152, 153 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 118, 119 ЦПК України, –

ПРОШУ:

Визнати житловий будинок з надвірними спорудами № __ по вул. ______ в с. __________ ________ району __________ області, земельну ділянку (кадастровий номер 2122783201:00:015:0060) для будівництва та обслуговування житлового будинку площею0,1159 га по вул. ________ № __ в с. __________ __________ району ____________ області та земельну ділянку (кадастровий номер 2122783201:00:035:0001) для ведення особистого селянського господарства площею0,0902 га, яка розташована в с. _________, урочище «_________» _________ району _________ області   моєю, Особи_1, «__»______ року народження, проживаючою за адресою:____________, особистою приватною власністю.

Додаток:

Дата             Підпис