Юрконсультация.com.ua

Cудова практика України - судові рішення.

Договір позики є одним з найпоширеніших договорів, що укладаються громадянами. Часто сторони не мають уявлення, як правильно укласти цей договір і які положення важливо закріпити, що в кінцевому результаті призводить до тривалих судових процесів, матеріальних і моральних втрат.

За договором позики можна передавати не лише грошові кошти, але і інші речі. Надалі мова піде тільки про грошову позику.

Договір позики можуть укладати будь-які особи, як громадяни, так і суб'єкти підприємницької діяльності. Проте передавати грошові кошти під відсотки в позику (кредит) на регулярній основі мають право тільки кредитні організації, що мають відповідну ліцензію.

Договір може укладатися в усній та письмовій формі. Також він може бути посвідчений нотаріально. Письмова форма також вважається дотриманою, якщо позичальник видає позикодавцеві розписку про отримання коштів.

Ніяких особливих вимог до змісту договору позики і розписки не існує. Досить, якщо із складеного документу можна буде точно встановити, хто є сторонами договору, на який термін, і яка сума грошей передана в позику.

Договір підписується обома сторонами, розписка - тільки позичальником. Якщо одна із сторін - юридична особа, то від її імені підписується особа, що має таке право, підпис завіряється круглою печаткою підприємства.

Практика показує, що буде не зайвим і навіть корисним робити передачу суми позики при свідках, яких також слід згадати в розписці. В цьому випадку свідкам слід також розписатися.

Нотаріальне завірення договору позики здійснюється за бажанням сторін.