До ____________ районного суду м._________, адреса:______________________
Позивач: Четверта клінічна лікарня м.______________, адреса:__________________, тел.:______________________________
Відповідачі: Особа_2, проживає за адресою:________________________, тел.:____________________________
Особа_3, проживає за адресою:________________________, тел.:____________________________
Ціна позову: 64115 гривень
Позовна заява
про відшкодування збитків в порядку регресу
Вироком ___________ районного суду м. __________ від 19 квітня 1999 року Особу_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 105, 167 КК України; Особу_3 визнано винною та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 105 КК України, за заподіяння при прийнятті пологів у Особи_5, тяжких тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми дитині – Особі_6.
Рішеннями ____________ районного суду м. ____________ від 11 червня 2001 року та від 14 серпня 2002 року з відповідача – Четвертої клінічної лікарні м. ____________, стягуються грошові кошти на постійний сторонній побутовий та спеціальний медичний догляд дитини-інваліда з дитинства – Особи_6. На виконання рішення ___________ районного суду м. ________ від 14 серпня 2002 року, лікарнею сплачено Особі_5 кошти у сумі 64115 гривень 02 копійки; на придбання автомобілю марки «Таврія» для транспортування дитини, сплачено 20862 гривні Особі_7; на виконання рішення суду від 13 вересня 2005 року одноразово на користь Особи_7 сплачено 42695 гривень 86 копійок.
Зазначені виплати є збитками, які понесла лікарня. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 КзПП України, працівники відшкодовують у повному розмірі матеріальну шкоду, завдану їх діями, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку. Згідно з вимогами ст.ст. 452, 460, 462 ЦК України, лікарня, яка відшкодувала шкоду, заподіяну її працівником, має право зворотної вимоги до винних у заподіянні шкоди осіб у розмірі виплаченого відшкодування. З цих підстав необхідно стягнути з відповідачів Особи_2 та Особи_3 на користь лікарні витрачені грошові кошти у сумі 64115 гривень 02 копійки у наступному порядку – зі Особи_3 у сумі 25500 гривень, з Особи_2 у сумі 38615 гривень в залежності від ступеню вини кожного із відповідачів у заподіянні тілесних ушкоджень Особи_6.
Нормою ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Цивільним Кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до вимог ст. 441 ЦК УРСР, організація зобов’язана відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників при виконанні ними своїх трудових (службових) обов’язків. Згідно із вимогами ст. 452 ЦК УРСР України, особа, що відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі сплаченого відшкодування. Відповідно до вимог ст. 454 ЦК УРСР, якщо заподіянню шкоди передувала груба необережність, розмір відшкодування може бути зменшено. Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України, фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 136 КзПП України, покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 КзПП України, згідно з якою суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану. Згідно із вимогами ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов’язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідачі Особа_2 та Особа_3 на момент заподіяння ними тяжких тілесних ушкоджень дитині – Особі_6, знаходилися у трудових право стосунках із позивачем, так як працювали лікарями. Їх вину у заподіянні ними тілесних ушкоджень Особі_6 встановлено вироком суду, який набрав законної сили. На підставі рішень суду на користь батьків цієї дитини, з роботодавця відповідачів – Четвертої клінічної лікарні м. ___________, стягнуто грошові кошти у сумі 64784 гривні 02 копійки, які фактично сплачені лікарнею. По сплаті коштів позивач отримав право зворотної вимоги до винних осіб – Особи_2 та Особи_3. Відповідачі Особа_2 та Особа_3 на виконання рішень суду коштів лікарні не сплатили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 88, 118-119 ЦПК України, –
ПРОШУ:
Стягнути з Особи_2 на користь Четвертої клінічної лікарні м. ___________ управління охорони здоров’я виконавчого комітету ___________ міської ради матеріальні збитки у розмірі виплаченого відшкодування за ушкодження здоров’я Особи_6 у сумі 38615 гривень.
Стягнути з Особи_3 на користь Четвертої клінічної лікарні м. ___________ управління охорони здоров’я виконавчого комітету ___________ міської ради матеріальні збитки у розмірі виплаченого відшкодування за ушкодження здоров’я Особи_6 у сумі 25500 гривень.
Додаток:
Дата Підпис